Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/maxresdefault.jpg


Вас вітає практична психологиня

Липненського ліцею

/Files/images/изображение_viber_2023-10-08_23-26-12-595.jpg

Пащук Юлія Олександрівна


Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019

Психологія

Стаж роботи - 7 років. Категорія - спеціаліст ІІ категорії

Професійне кредо: Кожна дитина - маленька особистість, що вбирає кожну картинку, звук, запах і дотик. Завдання будь-якої людини, яка знаходиться поруч - допомогти розкрити дитячий потенціал, вислухати, зрозуміти та допомогти.

Основна мета діяльності псирактичного психолога закладу полягає в тому, щоб допомогти кожному учаснику навчально-виховного процесу стабілізувати психоемоційний стан. Це в свою чергу допоможе здобувачу освіти соціалізуватися і адаптуватися до соціального середовища.

ГРАФІК РОБОТИ
практичного психолога
Липненського ліцею
Цуманської селищної ради Волинської області
ПАЩУК ЮЛІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ
на 2024/2025 навчальний рік
Дні тижня Інтервал робочого часу
з_____год. по_____год.
Понеділок 08.30 16.30
Вівторок 08.30 16.30
Середа 08.30 16.30
Четвер 08.30 16.30
П'ятниця 08.30 16.30
Консультації:
Середа: 8:30 - 10:30
П'ятниця: 8:30 - 10:30

СКРИНЬКА ДОВІРИ

/Files/images/скринька довіри 2.jpg

Дорогі діти, вчителі, батьки!
У кожної людини в житті рано чи пізно можуть виникати труднощі. Такі моменти складно переживати і дорослим і дітям. Якщо ви можете вирішити свої проблеми самостійно – це чудово, але інколи люди потребують допомоги іншої людини (незалежної, неупередженої, об’єктивної).
Саме для допомоги таким людям в нашому ліцеї працює психолог – Пащук Юлія Олександрівна, до якої ви можете звернутися особисто.
Однак іноді людині може не вистачати сміливості чи рішучості звернутися до інших за допомогою, підтримкою. Тому в ліцеї для Вас відкрита ЕЛЕКТРОННА ПСИХОЛОГІЧНА СКРИНЬКА ДОВІРИ. Ви можете написати листа психологу ліцею в скриньку довіри чи на електронну пошту: wym-1696795095203
Ви маєте право залишити анонімне повідомлення. Можете не турбуватися щодо приватності, ні адміністрація школи, ні адміністратори сайту не мають можливості читати такі листи – сайт автоматично відправляє листи психологу не залишаючи копій. Гарантую Вам повну конфіденційність та чекаю на вас , щоб вислухати, допомогти, підтримати
З повагою, Пащук Ю.О.
wym-1696795122297

ПОРАДИ БАТЬКАМ


Панічна атака: як допомогти дитині та дорослому

Раптове серцебиття, брак повітря, тремтіння, відчуття страху без видимої причини… Це можуть бути симптоми панічної атаки — стану, який може трапитися з будь-ким, незалежно від віку. Важливо знати, як правильно діяти, аби допомогти собі чи близьким.

Як допомогти дитині:

- Залишайтеся поруч і спокійно говоріть із нею.
- Допоможіть дитині відновити дихання: разом повільно вдихайте носом, а видихайте ротом.
- Запропонуйте їй сконцентруватися на п’яти предметах довкола або зробити кілька фізичних вправ, щоб повернути відчуття контролю.
- Запевніть, що цей стан тимчасовий і скоро мине.

Як допомогти дорослому:

- Підтримайте людину словами: «Я поруч», «Ти в безпеці», «Це мине».
- Порадьте сфокусуватися на диханні: 4 секунди вдих — 4 секунди затримка — 4 секунди видих.
- Попросіть торкнутися реальних предметів — це допоможе «повернутися» в теперішній момент.
- Якщо атаки повторюються, важливо звернутися до фахівця.

Панічні атаки не загрожують життю, але можуть бути виснажливими. Головне — знати, як діяти, і не залишати людину наодинці зі своїм страхом.

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-16-953.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-17-273.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-17-551.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-18-107.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-18-486.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-18-864.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-19-639.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-20-423.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-21-707.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/panchna_ataka/изображение_viber_2025-04-04_11-41-23-494.jpg


ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

Телефон «Довіри» дає можливість будь-якій людині, яка знаходиться в кризовому душевному стані, отримати кваліфіковану, своєчасну психологічну підтримку по телефону.
НАЦІОНАЛЬНА ДИТЯЧА "ГАРЯЧА" ЛІНІЯ - 116 111, ЯКА Є БЕЗКОШТОВНОЮ, АНОНІМНОЮ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОЮ. КОНСУЛЬТУВАННЯ ПО БУДНЯМ З 12 ДО 20 ГОДИНИ ТА В СУБОТУ З 12 ДО 16 ГОДИНИ ПРОВОДЯТЬ КОМПЕТЕНТНІ У ДИТЯЧИХ ПИТАННЯХ ПСИХОЛОГИ, СОЦІАЛЬНІ ПЕДАГОГИ, СОЦІАЛЬНІ ПРАЦІВНИКИ ТА ЮРИСТИ.

/Files/images/1513150864_25151948_927840930704768_1941532474455904102_n.png

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу

/Files/images/119073964_2665137043741093_4744480920294118366_o.png

/Files/images/images.png

Нагадуємо, що працює Телефон довіри – інформаційно-довідкова, соціально-психологічна, консультативна служба системи освіти.
/Files/images/Тел. довіри.jpg


До психолога Липненського ліцею завжди відкриті двері! Ми чекаємо на Вас, щоб вислухати, допомогти, підтримати.

/Files/images/d0bfd181d0b8d185d0bed0bbd0bed0b3.jpg

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/Poster_new_v7_Плакат_v3__1_-004.jpg

Про БУЛІНГ для дітей

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/Безымянный.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/1.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/2.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/3.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/4.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/5.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/6.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/7.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/8.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/9.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/10.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/11.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/stop_bulng/12.jpg

Зниження стресу. 4 стихії

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/4-вправи-для-зниження-стресу.jpg


Турбота про себе - запорука твоєї ефективності

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/277526321_1576346912727228_138621979374100074_n.jpg


Прояви емоцій в тілі та як з ними впоратись!

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301271804_3062051874084899_8048382348389932544_n.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301049988_3062051920751561_6675194384247163088_n.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301127350_3062051804084906_1178204442053549399_n.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301213826_3062051830751570_6894708180812677416_n.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301459116_3062051984084888_8095396496808945292_n.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301019530_3062052037418216_3809800454805297229_n.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301055785_3062052267418193_4256985277836262514_n.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301228626_3062052327418187_3561618755946864861_n.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301164384_3062052080751545_251200516156907494_n.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301173372_3062052134084873_9193303182335152211_n.jpg
/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301169259_3062052190751534_6645091389251377586_n.jpg/Files/images/psihologchna_pdtrimka/301388358_3062052237418196_3268281592723056837_n.jpg

Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/308729103_2099346606928263_462829893900725250_n.jpg
Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі? Тут дітям, а також їхнім батькам, вихователям й іншим дорослим, яких турбує це питання, у пригоді стане література, – не лише різноманітні посібники з психології та педагогіки, але й книжки-картинки для спільного читання з дітьми, як от «Монстрик і його кольори» Анни Льєнас. Також на поміч прийдуть, певна річ, перевірені на практиці поради. Щоби полегшити вам пошукову роботу, редакція Букмолі розпитала про те, як найкраще допомогти дітям навчитися давати раду власним емоціям, сімейну психотерапевтку Юлію Джежелій — практикуючу психологиню методу когнітивно-поведінкової та діалектико-біхевіоральної терапії, членкиню української асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів, яка має понад 11 років досвіду роботи у цій сфері. Отже, 10 порад дітям, як давати раду емоціям.
#1
Усі емоції важливі!
Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.
#2
Визначай та називай свої емоції
У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.
Страх допомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.
Гнів допомагає нам відстояти себе.
Смуток змушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.
Огида допомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.
Радість говорить нам про те, що у нас усе гаразд.
#3
Використовуй емоційний термометр, досліджуючи емоції
Почуття можуть бути маленькими або великими. Отже, ми можемо їх вимірювати та створювати власну шкалу для них, наприклад, від 1 до 5. Як я почуваюся, коли маю гнів на 5 балів за емоційним термометром? Як почуваюся, коли гнів на 2 бали? Чи є якісь відмінності?
Подумай і вигадай разом із дорослим, що саме тобі може допомогти чи що саме ти можеш робити, щоби впоратися з цими емоціями, коли вони сягають кожного з рівнів за шкалою твого емоційного термометра.
Наприклад:
– злюся на 3 бали – розповісти дорослим, що саме я почуваю і що потребую;
– гніваюся на 5 балів – роблю фізичні вправи, не пов’язані з ситуацією гніву (стрибки, біг).
#4
Наші емоції тісно пов’язані з тілесними відчуттями
Коли ми гніваємось, можемо відчувати, як тіло напружується, стискаються кулаки, ми червоніємо. Коли боїмось, то можемо відчувати нудоту, біль у животі, нам може здаватися, що не вистачає повітря, може паморочитись у голові. Це нормальні відчуття, нічого поганого від них не станеться. Ці відчуття допомагають нашому тілу діяти. Вони минуть тоді, коли стихне наша емоція.
#5
Навіть найсильніші емоції завжди минають
Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.
#6
«Мудрі думки» допомагають зменшити неприємні почуття
Щоб краще давати раду з неприємними емоціями, нам треба знати, що думки, емоції та наші дії пов’язані. Наприклад, коли тобі треба зробити щось, чого ти ніколи не робив або не робила раніше (грати у нову гру, вчитися писати чи читати у школі), може прийти думка: «У мене нічого не вийде» чи «Я не зможу». Оскільки ти починаєш так думати, з’являється почуття страху. І, відчуваючи страх, ти можеш уникати цієї нової гри чи не хотіти йти до школи. Тобто, думка («Я не зможу») викликає почуття (страх), яке призводить до дій (униканню нових ігор чи навчання). Але ж думка «Я не зможу» не є обов’язково правдивою, не є точним фактом. І, якщо ми маємо якусь думку, то не обов’язково саме їй вірити. Ми можемо поливати «соусом мудрості» свої негативні думки, змінюючи їх на ті, які допоможуть почуватися краще та діяти краще. Також можемо уявити, що негативні думки проходять повз нас, як хмаринки в небі, чи уявити, що спускаємо їх в унітаз.
#7
Дихаємо, щоби стишити емоції
Один із найпотужніших способів керувати потужними емоціями – глибоко дихати. Сильне глибоке дихання розслабляє мозок, заспокоює наші сильні почуття та допомагає приймати розумні рішення. Хоча є невелика проблема – занадто складно робити щось нове, коли ти дуже засмучений, тому ліпше починати тренуватися вже зараз, коли ти спокійний. Чим більше ти практикуєш глибоке дихання, коли у стані спокої, тим легше тобі буде робити це, коли ти будеш засмученим чи засмученою.
Ось кумедний спосіб попрактикуватися. Ти можеш робити цю вправу де завгодно – в машині, у ванній, на вулиці.
«Гаряче какао»:
Уяви, що ти тримаєш у руках чашку з гарячим какао. Зроби вдих через ніс протягом трьох секунд, як ніби відчуваєш приємний шоколадний запах. Потім видихни через рот протягом трьох секунд, як ніби хочеш остудити це какао. Повтори чотири-п’ять разів, поки не почнеш відчувати себе розслабленим.
#8
Помічати, що є тут і зараз
Цьому допоможуть деякі вправи.
«Чуття павучка»:
На прогулянці уяви себе павучком. Використовуй «чуття павучка»: нюх, зір, смак і дотик, щоби відчути, що відбувається навколо тебе та всередині тебе, тобто те, що ти відчуваєш.
«Баночка з блискітками»:
Наповни банку водою, засип туди блискіток, розмішай так, щоби вони кружляли в банці. Уважно спостерігай, як саме блискітки кружляють, а потім осідають. Подумай, що інколи наш розум як ця банка – часом він хаотичний, і ми не дуже добре бачимо. Але коли він спокійний, блискітки осідають і ми бачимо ясно.
#9
Проси допомоги у дорослих
Часто, коли нам дуже зле й емоції переповнюють нас, найкращий спосіб пережити їх – це бути поруч із дорослими, які зараз можуть підтримати та допомогти, ті, яким ти довіряєш і з якими можеш поділитися тим, що зараз відчуваєш.
Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас
#10
Вивчай емоції у легкій ігровій формі разом із героями улюблених книжок
Монстрик із книжки-картинки відомої каталонської письменниці Анни Льєнас «Монстрик і його кольори» швидко та легко допоможе малечі розвинути емоційний інтелект і підготуватися навіть до найбурхливіших переживань і хвилюваннь. Разом із маленькими читачами харизматичний головний герой цієї симпатичної книжки весело та делікатно досліджуватиме почуття, а заразом і кольори, мандруючи зі сторінки на сторінку, розглядаючи яскраві малюнки та показуючи кожну емоцію через простий і зрозумілий приклад. А однойменна розмальовка перетворить процес вивчення емоцій на веселу та захопливу гру. Крім того, вона допоможе малюкам ще краще розібратися з власними емоціями та реалізувати свій творчий потенціал.


ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

Як правильно обрати професію.

8 чинників вибору професії:

1. Позиція старших членів родини. Є старші, які прямо відповідають за те, як складається твоє життя. Це піклування поширюється й на питання про твою майбутню професію.

2. Позиція товаришів, подруг. Дружні зв’язки в твоєму віці вже доволі міцні й можуть дуже впливати на вибір професії. Можна дати лише загальну пораду: слушним буде рішення, що відповідає твоїм інтересам і збігається з інтересами суспільства, в якому ти живеш.

3. Позиція вчителів, педагогів. Спостерігаючи за поведінкою, навчальною й поза навчальною активністю учнів, досвідчений педагог знає про тебе багато такого, що приховано від непрофесійного погляду й навіть від тебе.

4. Особисті професійні плани. Під впливом у даному разі слід розуміти твої уявлення про етапи освоєння професії.

5. Здібності. Про своєрідність своїх здібностей слід судити не лише за успіхами в навчанні, а й за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності.

6. Рівень домагань на громадське визнання. Плануючи свій трудовий шлях, слід дуже добре подбати про реалістичність своїх домагань.

7. Поінформованість. Слід подбати про те, щоб здобута тобою інформація не виявилася спотвореною, неповною, однобокою.

8. Схильності. Схильності виявляються в улюблених заняттях, на яких ми витрачаємо велику частину вільного часу. Це – інтереси, підкріплені певними здібностями.

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/Плакат1.jpg

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/Пл6.jpg

/Files/images/psihologchna_pdtrimka/ПЛ7.jpg

То як же визначитися, ким мені бути?

1. Скласти список підхожих професій.

Складіть список професій, які вам до вподоби, цікаві, за якими ви хотіли б працювати, які вам підходять.

2. Скласти перелік своїх вимог до таких професій:

- можлива професія і майбутній вид занять;

- можлива професія і життєві цінності;

- можлива професія і життєва мета;

- можлива професія і мої нинішні гарячі проблеми;

- можлива професія та реальне працевлаштування за фахом;

- бажаний рівень професійної підготовки;

- можлива професія і мої схильності та здібності;

- бажані зміст, характер і умови роботи.

3. Визначити значущість кожної вимоги.

Визначте, наскільки всі перелічені вимоги значущі. Можливо, є не такі вже й важливі вимоги, яких, за великим рахунком, можна й не враховувати.

4. Оцінити свою відповідність вимогам до кожної з підхожих професій.

Окрім тих вимог, які маєте ви професії, існують і вимоги самої професії. Проаналізуйте, чи розвинені у вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професії.

5. Підрахувати і проаналізувати результати.

Проаналізуйте, яка професія з усього переліку найбільше підходить вам за всіма пунктами.

6. Перевірити результати.

Щоб переконатися в правильності ваших міркувань, обговоріть своє рішення з друзями, батьками, вчителями, психологами, профконсультантами.

7. Визначити основні практичні кроки до успіху.

Отже, ви прийняли рішення, тепер слід визначити: у якому навчальному закладі ви зможете отримати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна набути практичного досвіду роботи з цієї спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

Кiлькiсть переглядiв: 156