До уваги батьків !

В мережі останнім часом більше стає згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків

Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.

Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Що ж робити батькам, у цій ситуації - читайте детально у дописі.

Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.

Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка

Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах;

Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;

«Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;

Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.

Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.

Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО В ЗОНУ РИЗИКУ ПРОЯВІВ ДЕСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПОТРАПЛЯЮТЬ ПІДЛІТКИ, ЯКИМ БРАКУЄ БАТЬКІВСЬКОЇ УВАГИ І ПІДТРИМКИ, А ТАКОЖ ТІ, ЧИЄ ПЕРЕБУВАННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ НЕ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ.

Базові поради для дорослих, як доречно будувати стосунки з дитиною, що переживає посттравматичний стрес.

Вони допоможуть налагодити контакт, заспокоїти та виявити піклування про малечу:

• подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей;
• частіше обіймайте та притуляйте дитину до себе;
• говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом;
• приділяйте дитині якомога більше часу та уваги;
• постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці;
• поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося;
• намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими родичами;
• дотримуйтеся звичного режиму дня, створюйте умови для ігор та відпочинку;
• відповідаючи на запитання дитини про події, що відбулися, пояснюйте усе простими словами, уникайте подробиць, що можуть налякати, а також пояснюйте, що відбувається у поточний момент;
• намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про події, які можуть травмувати психіку малечі;
• дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно;
• будьте терплячими, якщо дитина починає поводитися, як діти молодшого віку;
• дозвольте дитині сумувати, вислуховуйте її думки і страхи без осуду, питайте, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб почуватися в безпеці;
• чітко визначте правила поведінки дитини та поясніть їх;
• заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.

Як підтримати дитину в час війни: поради для батьків

Ще один рік боротьби, ще один рік випробувань. Для багатьох родин цей час став надзвичайно складним, особливо для дітей. Вони відчувають зміни в настроях дорослих, чують новини та можуть почати ставити запитання, на які не завжди легко відповісти.

Освітня екосистема «Мрія» разом із психологинею Світланою Ройз, Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?», МОН, програмою EGAP і Фондом Східна Європа розробили рекомендації для батьків, які допоможуть знайти правильні слова у розмові з дитиною.

Докладніше дивіться в інфографіці

wym-1729584221421

ПОРАДИ БАТЬКАМ НА КОЖЕН ДЕНЬ

Замість наказу - попередження

Як сказати дитині "НІ"?

Говорити “ні” дитині може бути важко, але це важлива частина її виховання. Нижче наведені деякі поради, які можуть допомогти вам ефективно вказувати межі та границі вашій дитині:

1.Будьте послідовними: Якщо ви вирішили відмовити дитині у чомусь, будьте послідовними і не змінюйте своє рішення під час маніпуляцій або плачу. Це допоможе дитині зрозуміти, що ваше слово — це закон, і що нізащо його не змінити.

2.Пояснюйте причину: Пояснюйте дитині, чому ви відмовляєте їй у чомусь. Якщо дитина розуміє причини, вона більше шануватиме ваше рішення.

3.Знаходьте альтернативу: Замість простого “ні” пропонуйте дитині альтернативу. Наприклад, замість того, щоб просто заборонити дитині грати з певною іграшкою, ви можете пропонувати іншу іграшку або активність.

4.Будьте рішучими: Не вибачайтеся за свої рішення. Якщо ви переконані, що це важливо для вашої дитини, стійте за своїм словом.

5.Будьте спокійними і терплячими: Говоріть з дитиною з терплячим тоном і показуйте спокій у будь-якій ситуації. Це допоможе дитині краще зрозуміти ваші почуття та мотивацію.

6.Відділіть факт від емоцій: Поясніть дитині, що ваше рішення ґрунтується на об’єктивних фактах та потребах, а не на власних емоціях.

7.Створіть правила і межі: Встановіть правила та межі ще до того, як виникне потреба вказати “ні”. Якщо дитина знає ваші очікування, вона буде більш впевнено реагувати на вас.

Найважливіше — зберігайте рівень взаєморозуміння з вашою дитиною, навіть коли ви вказуєте їй “ні”. Ваша любов і підтримка повинні залишатися незмінними навіть під час відмови.

Як допомогти дитині, яка перебуває в стресі